«Ось оце була провина твоєї сестри Содоми: пиха, ситість їжі та преспокійний спокій були в неї та в її дочок, а руки вбогого та бідного вона не зміцняла.
І запишались вони, і робили гидоти перед Моїм обличчям. І Я їх відкинув, як побачив оце.» (Єзекіїля 16:49-50)
Преспокійний спокій… Та чи все «окей»?
Хто насправді автор всіх твоїх ідей?
Кого ти обманиш, що «Ісусу служиш,
Якщо Його голос в своїм серці глушиш?
Преспокійний спокій, ситість і пиха…
Відвертайсь скоріше від свого гріха!
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Средь звуков нечаянно грубых - Людмила Солма *) Примечание:
это очень старые_при_старые (1991г. и 1998г.) неприхотливые стихоразмышления на извечную тему - любви...
(я бы, наверное, еще долго и не вспоминала о них, если бы не прочла 17 января с.г. великолепные стихи Ананды Риц, на которые откликнулась душой и памятью... и извлеклись эти мои стихи из забвения... полузабытой и немного потрепанной временем - старенькой тетрадки)
Людмила Солма, 21.01.2009
